Залишити звернення
15 травня
Спорт без росії: чи можлива ізоляція країни-агресора та чому це важливо для України?

У сучасному світі дискусії навколо ролі спорту в політиці стають все більш актуальними. Попри те, що спорт це про об'єднання, емоції та розваги, його вплив на політичні процеси неможливо недооцінити. Спорт не може бути поза політикою, адже він перетинається з багатьма аспектами суспільного життя та викликає обговорення різноманітних політичних питань. Особливо ми відчули це зараз – під час війни, та під час повномасштабного вторгнення.

Про те чи може спорт залишатися поза політикою і яке його значення в контексті сьогоднішньої ситуації в країні – ми поспілкувалися з Едуардом Прощуком, президентом Федерації вільної боротьби Івано-Франківської області та Першим віце-президентом Асоціації спортивної боротьби України.

Більше – у матеріалі.

Пане Едуарде, на вашу думку, спорт може бути поза політикою?

Насправді твердження «спорт поза політикою» не завжди було таким очевидним, як сьогодні. Раніше спорт дійсно сприймався як щось окреме від політики, як місце, де люди з різних країн могли змагатися одне з одним без політичних чвар.

Поворотним моментом стала повномасштабна війна росії проти України. Ця війна чітко продемонструвала, що росія використовує спорт, як й інші суспільні публічні сфери, як частину своєї пропаганди.

Згадайте це ганебне дійство у Лужниках на початку повномасштабного вторгнення, організоване путіним на підтримку війни в Україні. На ньому зібралися зокрема і російські спортсмени, чим підтвердили, що вони також підтримують вторгнення в Україну, всі злочини, які вчиняють росіяни тут і злочинний путінський режим.

Як росія використовує спорт для пропаганди?

росія протягом багатьох років частково контролювала та фінансувала багато міжнародних спортивних федерацій. Це дало їй можливість дезінформувати світ, подавати неправду як правду, і змушувати багатьох відомих спортсменів вірити й повторювати кремлівські наративи.

росія використовує спорт для виправдання своїх злочинних дій. Тому важливо, щоб українські та інші спортсмени не стояли осторонь, а сприяли дипломатичній місії на підтримку України.

Як саме спорт може бути використаний в дипломатії?

Спорт – це один з інструментів, де ми можемо нагадати світу, що Україна – це сильна країна, але зараз вона потребує підтримки. Українські спортсмени, завдяки своїй популярності, можуть доносити важливі меседжі світовій спільноті: про загарбницьке вторгнення росії у їх дім, про вбивства дорослих і дітей, знищення цивільних будинків, шкіл, лікарень, спортарен тощо.

Цим всім наголошувати, чому нам критично необхідно мати потужні засоби ППО, деякі види зброї чи військової техніки тощо. Саме в цьому контексті спорт повинен бути частиною геополітики і таким чином впливати на українську та міжнародну дипломатію.

Для прикладу, відома національна фехтувальниця Ольга Харлан на одному з турнірів відмовилася потиснути руку спортсменці з росії. Цей жест чітко продемонстрував її ставлення до країни-окупанта. І це був ще один спосіб, аби нагадати світові, що росія на нашій території веде загарбницьку війну і ми в жодному разі не готові тиснути руку вбивцям. Це сильний крок, за який ми всі Ользі вдячні.

До слова, ми з колегами створили міжфракційне депутатське обʼєднання «Національна спортивна платформа». В межах цього обʼєднання плануємо спільну роботу з з Міністерством молоді та спорту України, Національним олімпійським комітетом України, а також з Міністерство закордонних справ України, посольствами, міжнародними спортивними асоціаціями тощо, аби працювати над міжнародною спортивною дипломатією та не віддавати цей майданчик росіянам.

Вже зовсім скоро проходитимуть Олімпійські ігри 2024. Чи братиме в них участь росія?

Наразі ситуація доволі складна і неоднозначна. З одного боку, МОК (Міжнародний олімпійський комітет) у грудні 2023 року схвалив можливість для росіян та білорусів виступати на Олімпіаді під нейтральним прапором (хоч ніхто не розуміє, що це насправді означає, адже спортсмени, в разі перемоги, везтимуть нагороди у свої зовсім не нейтральні країни). З іншого боку, багато країн, включно з Україною, виступили проти такого рішення, вважаючи його несправедливим та таким, що нівелює санкції, накладені на росію через війну в Україні.

Насправді допуск росіян до Олімпіади можна вважати легітимізацією дій росії та її агресії проти України. Зрештою, росія може використовувати Олімпіаду для пропаганди своїх політичних ідей. Тому ми в жодному разі не можемо толерувати такі рішення МОК.

Я вважаю, що росія не повинна брати участь в Олімпіаді 2024 року. Поки йде війна в Україні, допуск росіян до змагань буде несправедливим стосовно українських спортсменів, які змушені тренуватися в умовах війни, в умовах щонайменше емоційної напруги та постійної тривоги за своїх рідних й друзів в Україні, втрачаючи близьких та читаючи щоденні новини про обстріли наших міст.

росія і собі вже розробила альтернативний план на випадок, якщо їй не дозволять брати участь в Олімпійських іграх 2024 року в Парижі. Це проведення так званих «Ігор доброї волі», які стануть «копією» Олімпіади, подібно до того, як Радянський Союз організував альтернативні змагання 1984 року.

«Ігри доброї волі» заплановані на вересень 2024 року і, за задумом росії, мають стати масштабним заходом, що збере представників з багатьох країн світу. Дивним є той факт, що росія вже розсилає запрошення на змагання та покриває всі витрати учасників, включаючи переліт, проживання та харчування. Абсурдним є те, що навіть нам, українським асоціаціям та спортсменам вони теж надсилають запрошення на свої ігри.

Очікується, що «Ігри доброї волі» здобудуть підтримку з боку країн Африки, Латинської Америки та Азії, які традиційно співпрацюють з росією. Ці країни, ймовірно, складуть більшість учасників, що створить ілюзію масштабності та легітимності заходу.

Як ви ставитеся до того, що деякі українські спортсмени не хочуть змагатися з росіянами?

Я їх цілком розумію. Це дуже складно – змагатися з людьми, які представляють країну-агресора. Ми вже не говоримо про те, що росія використовує всілякі політичні та спортивні інструменти, щоб дискредитувати Україну.

Були спортсмени, які говорили, що не уявляють, як вони можуть бути на одній арені з росіянами. Деякі з них пережили трагедії – втратили близьких на війні або їхні родичі були важко поранені. Так, вони хочуть займатися, розвиватися, продовжувати будувати спортивну кар’єру, але водночас змагатися з представниками країни-терориста – для них це неприпустимо. І я повністю поділяю їхню позицію.

Чи є спортсмени, які взяли до рук зброю і стали на захист своєї країни?

Звісно. І таких дуже багато! Ці люди мають не лише добру фізичну підготовку, але й сильні морально-вольові якості.

На жаль, багато спортсменів вже загинули на цій війні. Є виставка, присвячена загиблим спортсменам, яка називається «Янголи спорту». Рекомендую переглянути її – вона представляє історії полеглих за Україну чемпіонів світу, Європи, багаторазових переможців з олімпійських та неолімпійських видів спорту. Відповідно до статистики, на жаль, вже понад 440 спортсменів й тренерів загинули під час повномасштабного вторгнення, а російськими ракетами пошкоджено понад 300 спортивних комплексів в нашій країні.

Що б хотіли сказати читачам на завершення

Спорт, який колись вважався позитивним простором розвитку і змагальництва остаточно втратив свою аполітичність. Повномасштабна війна росії проти України стала ключовим моментом, яка чітко продемонструвала, що росія використовує спорт для пропаганди та легітимізації своїх злочинних дій.

Спорт – це не лише змагання, а й важливий інструмент дипломатії. Сьогодні він має стати частиною геополітики та допомагати Україні у боротьбі за свободу, незалежність та підтримку союзників.

Важливо, щоб світова спільнота усвідомила, що спорт не може бути поза політикою. Ігнорування цієї те тези може призвести до серйозних наслідків, адже росія й надалі використовуватиме спорт для своїх політичних цілей.

Україна та інші країни мають об'єднатися, щоб протистояти російській пропаганді у спорті. Це допоможе зберегти цінності спорту та захистити його від політичного маніпулювання.

Щодо Олімпіади-2024 в Парижі, ми продовжуємо боротьбу, аби якомога менше представників росії чи білорусі були представлені на цьому змаганні і ми не зупинимось. Свіжа гарна новина – МОК не допустив олімпійського чемпіона з росії, який підтримує путіна, до відбору на Олімпіаду-2024, мова про борця Абдулрашида Садулаєва.

Зі свого боку, наші спортсмени продовжують здобувати Олімпійські ліцензії, ми маємо бути на Олімпіаді, боротись попри все і використовувати її ще й як важливий дипломатичний майданчик для донесення наших українських правдивих меседжів.

Довідка про Едуарда Прощука:

Едуард Прощук – народний депутат Верховної Ради України дев’ятого демократичного скликання по 85 округу (Калуський, Рогатинський район та частина Галицького). Член парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування, голова підкомітету з питань охорони і раціонального використання водних ресурсів та державного моніторингу навколишнього природного середовища. Член підкомітетів з питань поводження з відходами, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та з питань охорони і раціонального використання надр, водних ресурсів.

Президент Федерації вільної боротьби Івано-Франківської області, з 2018 року – віце-президент Асоціації спортивної боротьби України.

Контакти прес-служби: +380 96 728 0432
[email protected]
Авторське право © 2020-2024 Народний депутат України — Прощук Едуард Петрович. Всі права захищено.
+
Підписуйся та дізнавайся про новини першим!