Залишити звернення
28 грудня
Едуард Прощук: екологія завжди на часі

Народний депутат України Едуард Прощук поділився дайджестом роботи екологічного комітету 2022 у колонці GreenPost.

Відновлення екології України після війни – це «гра в довгу». Воно потребуватиме більше часу та ресурсів, ніж, до прикладу, відбудова інфраструктури чи житла. Тому фактично з перших тижнів повномасштабного вторгнення в Екологічному комітеті Верховної Ради України ми продовжили роботу над актуальними законопроєктами природоохоронного спрямування. Вони стосуються і роботи з поточною ситуацією навколишнього середовища, і згодом повоєнної ековідбудови.

Цього року прийняті законопроєкти, які можна назвати революційними для галузі. Ми дали старт реформі управління відходами в Україні, вдосконалили механізм регулювання викидів шкідливих речовин в атмосферу, напрацювали законодавчу базу для врегулюваня питання нецентралізованого водовідведення тощо. За складними назвами реформ та законів, як наслідок — чиста вода, повітря та довкілля загалом.

Календарний рік закінчується, але парламент та комітети продовжують безстроково працювати. Ціль – підготувати максимально базу для відновлення країни після нашої перемоги, зокрема й аби швидше подолати екологічні наслідки російської агресії та відновити довкілля. Тож хочу детальніше розповісти про підсумки напрацьованих та прийнятих Екокомітетом законопроєктів у 2022 році.

Україна – це європейська країна. Це давно зрозуміли українці, і цю думку розділяють більшість наших західних партнерів, тому ставлення до відходів у нас має бути відповідне. Законопроєктом №2320 ми дали старт масштабній реформі управління відходами в Україні. Нас чекає тривалий шлях змін для зменшення кількості сміття, його вторинної переробки та, як наслідок, чистішого довкілля в Україні.

Наразі по областях маємо санкціоновані та несанкціоновані звалища й полігони зі сміттям. Вони всі мають бути впорядковані, як варіант, рекультивовані та приведені до європейських стандартів. Встановлення необхідних тарифів на вивіз чи захоронення різних видів сміття та ще багато оновлень чекає українців. Попереду чимало просвітницької роботи із населенням, щоб пояснити, що таке сортування, для чого воно потрібне і, головне, – що сортувати не важко. Це справа не одного року, але важливо, що старт та напрямок руху ми вже маємо. І Україна не повинна зупинятись, адже поки у нас війна, Європа розвивається. Якщо призупинитись, цей відрив може стати дуже болісним для нашого майбутнього.

Війна та бойові дії нанесли значну шкоду для лісового ресурсу України. Сотні тисяч гектарів лісу втрачено назавжди, вони підлягають вже тільки зачистці. Наше завдання вже сьогодні – працювати над захистом, збереженням та примноженням лісів на підконтрольних Україні територіях та розробляти план відновлення на деокупованих територіях.

Закон №2321 про збереження лісів впорядковує ті площі лісового фонду, які називаються самостійним лісом. Раніше питання таких лісів законодавчо не було врегульовано, а значить значні площі дерев не були обліковані та захищені.

Цим законом ми заощаджуємо мільйони гривень державного бюджету, які потрібні для висадки та догляду за новим лісом, а також збільшуємо лісистість України, щонайменше, орієнтовно, на 500 тис га.

Забезпечити українців чистою питною водою – основна мета загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» 2022-2026. Для цього передбачено виділення коштів для кожної області на ремонт, заміну або будівництво нової водогосподарської інфраструктури. Ті очисні споруди, насоси та водогони, якими користуються зараз, давно вичерпали свій термін експлуатації та потребують заміни.

Верховна Рада України встигла проголосувати Програму у лютому, до початку повномасштабного вторгнення. Проте досі законопроєкт не набрав чинності, бо не підписаний Президентом України. Причини зрозумілі: війна та брак фінансування. Не раціонально зараз вкладати мільйони на ремонт, заміну труб чи насосів, коли в країні тривають бойові дії. росіяни спеціально руйнують інфраструктуру, в тому числі і водогосподарську. Тому не виключено, що у відремонтований об’єкт може прилетіти снаряд чи ракета.

Без сумніву, ми реалізуємо цю програму, ймовірно, вже з певними змінами. У деяких областях водогосподарську інфраструктуру потрібно буде вже не просто замінювати, а відбудовувати з нуля. «Питна вода України» 100% буде в кожній області: і на Донеччині, Луганщині та, звичайно, в українському Криму.

Екокомітет цьогоріч розробив пакет законопроєктів, які стосуються служби Цивільного захисту України. Наші рятувальники від початку повномасштабного вторгнення працюють у надскладних умовах. Не можна передбачити, коли та де потрібно буде знешкоджувати наслідки російської агресії: пожежі, розбір завалів, порятунок людей. Звідси постійна підвищена навантаженість і нестабільні графіки роботи рятувальників.

Законопроєкт №2379 покращує матеріальне забезпечення працівників ДСНС – це необхідність і те найменше, що ми можемо зробити, щоб подякувати за їхню роботу та сотні врятованих життів. Ще один прийнятий ЗУ №2228 дозволяє офіційно працевлаштовуватись працівникам ДСНС на інші місця роботи, крім основного.

Всі законопроєкти з цього пакету вже проголосовані та набрали чинності. Однозначно, це ще не кінець, екокомітет буде й далі працювати над механізмами для підвищення матеріального забезпечення та соціального статусу рятувальників. Їхня робота завжди стосувалася критичних ситуацій, була небезпечною та ризиковою, але досвід й відповідальність останніх місяців працівників служби ДСНС не зрівняється з поточними ситуаціями мирного часу.

Попри 10 місяців війни, в Україні продовжує працювати сфера будівництва: це житлові будинки, комерційні будівлі та ін. Але після перемоги темпи відбудови значно зростуть, адже подекуди доведеться відбудовувати цілі міста та села.

З 2016 року в Україні існує такий інструмент, як стратегічна екологічна оцінка (СЕО). Нею керуються фахівці, перед тим як визначити, чи безпечно для довкілля проводити будівництво на тій чи іншій території.

Законом №2717 ми посилили відповідальність за порушення у сфері СЕО. Це стосується випадків, коли СЕО не проводять зовсім, допускають порушення при проведенні чи не враховують її результатів.

Наше довкілля сильно постраждало від початку бойових дій, наслідки є тотальними. Тому нове будівництво чи реставраційні роботи не мають нести навколишньому середовищу ще більшої шкоди.

В країнах ЄС використання піротехнічних засобів жорстко регулюється. На це є свої причини. Перша і основна: шкода для тварин. Це факт, що від звуків вибухів піротехніки домашні улюбленці лякаються, тікають і травмуються. Бували випадки, коли від сильного переляку у тварин зупинялось серце. Ми отримували звернення в Екокомітет від громадськості, щоб врегулювати питання використання піротехніки. Роботу над законопроєктом 7438 розпочали ще до повномасштабного вторгнення.

Напад росії і повномасштабна війна надали законопроєкту ще одного важливого контексту: звук від піротехніки можна переплутати з вибухом від ракет. У час війни, коли деякі міста чи не щодня перебувають під обстрілами, коли захисники та захисниці із травматичним досвідом із зони бойових дій перебувають в тилу, гучні вибухи петард чи салютів недоречні та можуть зашкодити психічному та психологічному стану людей.

Законопроєкт 7438 про захист тварин, про безпеку, підтримку громадського порядку під час війни та захист психологічного здоров’я українців.

Повномасштабне вторгнення ворог почав ракетними обстрілами інфраструктури всієї України. Тому цей Закон №2132 був прийнятий у березні як необхідна реакція для швидкої та ефективної ліквідації наслідків російської агресії.

Досить революційний законопроєкт, необхідний для національної галузі надрокористування. Ми маємо ефективно та раціонально використовувати ті природні ресурси, якими багата наша країна. Умова для цього – ефективна взаємодія між надрокористувачем та державою, побудова прозорих та довірливих відносин.

В обласних центрах України, особливо у столиці, ситуація зі якістю повітря завжди була проблематичною. Йдеться не лише про екологічну складову, а перш за все, про здоров’я людей.

Закон №2393 розрахований на зменшення промислового забруднення атмосферного повітря. Він стимулюватиме промисловість та бізнес приділяти більше уваги екологічній складовій: шляхом контролю викидів, встановлення спеціальних фільтрів і т.д.

Оновлення системи централізованого та нецентралізованого водопостачання – це шлях, щоб забезпечити українців якісною питною водою. Законопроєкт №6478 передбачає модернізацію водогосподарської інфраструктури. На старому обладнанні неможливо якісно очищувати воду, тому ремонт та оновлення критично необхідні.

Крім цього, ЗК №6478 – це правова база для врегулювання питання нецентралізованого водовідведення, яке поширене в більшості сіл України. Наразі воно не врегульоване взагалі, й це потрібно виправити. Ми прагнемо забезпечити населення чистою питною водою.

Готуємо цей законопроєкт до другого читання та сподіваюсь, що зможемо почати його реалізацію найближчим часом.

Коли йдеться про порятунок людей, важлива кожна хвилина. Під час війни збільшилась кількість надзвичайних ситуацій, коли потрібно реагування кількох спецслужб. До прикладу, швидкої, поліції, ДСНС. У такому випадку зробити один виклик замість трьох є значно легше та ефективніше. Законопроєктом 2581 ми поєднали номери всіх спецслужб в єдиний номер 112. Схожа система працює в деяких європейських країнах та в США. Такі зміни мають підвищити ефективність надання екстреної допомоги громадянам в надзвичайних ситуаціях.

Впродовж цього року Верховна Рада України прийняла екопакет євроінтеграційних законопроєктів, серед яких законопроєкти №2393 та №2614. Перший – це початок побудови національної системи управління хімічними речовинами за європейським зразком. Завдяки йому стане можливим здійснювати належний контроль у хімічній галузі, ввести механізми обмежень для продукції, що містить небезпечні та токсичні для навколишнього середовища та здоров'я людини речовини.

Мета другого законопроєкту «Про національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів» – зменшити негативний вплив промисловості на довкілля. Йдеться про стимулювання для ведення екобезпечного бізнесу, стимулювання до встановлення спеціальних фільтрів та впровадження новітніх технологій на виробництві.

Розробляти та приймати законодавство в умовах воєнного стану – це виклик, але ми не маємо права зупинятись. Робота ВРУ націлена не тільки на те, щоб підтримувати Україну зараз, а й розвивати країну під час війни та відновлювати після перемоги, й прагнути виходити на рівень європейських сусідів.

Деякі екологічні законопроєкти, над якими ми працюємо, є візійними. Тобто ми не можемо реалізувати їх під час бойових дій. Проте вони показують суспільству та міжнародним партнерам, що ми частина європейської родини і вектор нашого розвитку є незмінний – демократичний, відкритий та інноваційний.

Попри те, що існують думки, начебто екологія не на часі, ми в Екокомітеті не погоджуємось із цим та продовжуємо працювати. Екологія – це майбутнє, це здоров'я та чисте довкілля для нас та наших дітей. Те, що ми не зупиняємось, здійснюємо реформи, змінюємо країну, – це найкращий доказ віри у ЗСУ та перемогу, а також впевненості, що всі прийняті законопроєкти будуть реалізовані повною мірою у мирній вільній Україні.

Довідка про Едуарда Прощука:

Едуард Прощук – народний депутат Верховної Ради України дев’ятого демократичного скликання по 85 округу (Калуський, Рогатинський район та частина Галицького). Член парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування, голова підкомітету з питань охорони і раціонального використання водних ресурсів та державного моніторингу навколишнього природного середовища. Член підкомітетів з питань поводження з відходами, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та з питань охорони і раціонального використання надр, водних ресурсів.

Президент Федерації вільної боротьби Івано-Франківської області, з 2018 року – віце-президент Асоціації спортивної боротьби України.

Контакти прес-служби: +380 96 728 0432
[email protected]
Авторське право © 2020-2024 Народний депутат України — Прощук Едуард Петрович. Всі права захищено.
+
Підписуйся та дізнавайся про новини першим!